Київ - це найбільше місто, в якому був так сильно зруйнований центр, що прийняли рішення відбудувати центральну вулицю заново. Вона повинна бути урочистою і красиво оформленою, щоб вражати всіх людей. Про це розповів дослідник історії архітектури Києва Семен Широчин у програмі блогера Катерини Павлової «in kyiv» на Youtube.

Ведуча зацікавилася тим моментом часу, коли Майдан почав отримувати його плюс-мінус сучасні риси.

«Після війни було багато руйнувань, але у нас чомусь люблять говорити, що це все руйнування 1945 року, коли все взяли і підірвали. Насправді, ні. У 1941 році була пожежа і руйнування на Майдані, після чого німці підірвали частину згорілих будинків. Але знову-таки не вся забудова вздовж Городецького зберіглася до 1944 року. Зі зворотного боку будівлі були теж в руїнах, але це все можна було б відновити - було б бажання», - відповів дослідник.

Широчин розповів, що в 1944 році ухвалюється рішення про те, що Хрещатик повинен бути відновлений і розширений за рахунок більш постраждалої непарної сторони. Тоді всі будівлі, які можна було б якось відремонтувати, все одно розбирають, щоб розширити вулицю.

«З парної сторони розібрали будівлю Думи, яка була однією з найкрасивіших. За рахунок того, що її розібрали, у нас з'явився простір. Майдан, як великий прохідний простір, з'явився, тому що розібрали Думу. Вона би його розділяла на 2 частини», - сказав дослідник.

Популярні новини зараз

Пугачова після численних пластик вразила самовпевненою заявою: "Мене люблять будь-яку..."

Інформація про смерть Людмили Янукович виявилася фейком - ЗМІ

Дружина "Холостяка" Добриніна висварилася на українців і похвалилася багатствами: "Сидіть далі вдома, бійтеся"

Переможниця "Холостяка" Ганна Богдан здивувала зверненням до Заливако: "Ти зробив неправильний вибір"

Хвороба забрала життя відомої радянської актриси: "Була надзвичайно чарівною людиною"

Показати ще

Широчин розповів, що з'явилася взагалі унікальна можливість за рахунок розбору згорілих будинків не ремонтувати їх. Зробити місту одну цільну площа в одному ансамблі, одному стилі, і зробити її настільки урочистою, щоб це була візитівка Києва.

«Але оскільки намагалися зробити ідеально, вибрати кращі ідеї з кожного варіанту - це все затягувалося, а потім ще прийшли до того, що кожну будівлю доручили розробляти окремому архітекторові, їм це треба було узгоджувати з простором з іншого боку, і це все було повільно і поетапно», - повідомив дослідник.

Широчин резюмував, що ми часто забуваємо про іміджеву роль простору. Будь-який гість, будь-яка людина, яка приїжджає в місто, потрапляє на центральну площу, тому саме вона формує його враження про місто.

Нагадуємо, Politeka повідомляла зі слів Макагона, що на обслуговуванні інженерної інфраструктури піару не зробиш.

Також раніше Павлова розповідала, чому балкони стали антисимволом столиці.