Як національні впливи Києва створювали динаміку в його духовному житті, історик Михайло Ганницький розповів у програмі «Головне питання» з Борисом Бронштейном.
«У Києві було негласне змагання кількох груп. Хоча, звичайно, Російська імперія намагалася тотально впливати на духовне життя всіх підданих, особливо під час Миколи I, потім з'являлися ліберальні перерви, потім знову тиск. Хоча вплив римо-католиків, лютеран, іудеїв всіляко намагалися знизити, але, тим не менше, він був», - розповідає він.
Цей вплив зіграв чималу роль у тому, що більш позитивної динаміки досягла і православна церква, пануюча.
«Після кріпосної реформи багато селян вже не були особисто залежними і отримали духовну свободу, з'явилося вчення під назвою «штунда». Це своєрідний вид протестантизму у середовищі селянства. Вони побачили, як німецькі переселенці більш просто і доступно тлумачать питання релігії, і почали цим цікавитися. «Штунда» буквально перекладається як «години». Це були не тільки молитовні години, а й бесіди, тлумачення», - зазначає Ганницький.
З'явилася конкуренція, і православні священнослужителі, дивлячись на штундистів, і самі почали розвиватися.
«Я читав у журналах «Київські єпархіальні відомості» статті тодішніх єпископів і митрополитів, які говорили, що і штундисти, і іудеї, і католики характерні тим, що вони дуже ретельно вивчають свою релігію. Вони намагаються бути грамотними, намагаються розуміти, у що вони вірять. «І в якій ще вірі, - пишуть ці православні ієреї, - людина може народитися, постаріти і вмерти, зовсім не знаючи своєї релігії? Тільки в нашій. Скорботно, але істинно», - цитує історик.
Як повідомляла Politeka, Чеповий порадив українцям скористатися допомогою для подальших трансформацій України.
Водночас Український філософ Сергій Дацюк у програмі Юрія Романенка «Романенко. Бесіди» пояснив, що означає потрапити в історію.
